30 июля


09:01

Дoба ООС: один військовослужбовець отримав поранення

29 июля


08:46

Доба ООС: зафіксовано обстріл КППВ «Мар’їнка»

28 июля


09:31

Дoбa ООС: поранено одного нашого військового

27 июля


16:41

Глава Окружного суду про опубліковані розмови: «Текст по-дебільному написаний, все брехня»

09:01

Білу Церкву зранку зачищають від «злочинних елементів»

08:58

Колишнього начальника поліції Одеської області відправили під домашній арешт

08:27

Дoба ООС: поранено ще одного українського військового

26 июля


16:10

НАБУ оприлюднило записи розмов суддів з Окружного

14:35

ГПУ про обшуки Окружного адмінсуду Києва: його діяльність «становить загрозу національній безпеці»

13:37

Ділянку «Дельфін» отримала компанія колишнього депутата Держдуми Росії

13:22

Посол Євросоюзу нагадав, що не ArcelorMittal влаштував «екоцид» у Маріуполі, а комбінати Ахметова

11:19

ЗЕрада: до парламенту проходять 254 «слуг народу»

10:16

ЦВК опрацювала 100% протоколів

08:29

Доба ООС: український військовослужбовець отримав поранення

25 июля


18:12

Російській танкер поки ще залишається в Україні – без екіпажу

17:49

Порошенко розповів, як пройшов допит у ДБР, і наполягає на «справі проти Портнова»

16:55

Затриманого екс-керівника поліції Одеської області підозрюють у продажі речових доказів – цигарок

14:57

СБУ затримала танкер, яким Росія блокувала українські кораблі біля Керчі

11:41

«Розвідниця Кет»: заступником глави Служби зовнішньої розвідки стала Катерина Сляднєва з прокуратури Києва

11:23

Королевська та Штепа не змогли завадити перемогти кандидату від «Батьківщини»

08:32

Дoбa ООС: поранено одного українського військового

24 июля


22:55

В Росії затримали 14 українських моряків

21:46

Зеленський обговорив з прем'єром Італії вирок нацгвардійцю Марківу

19:16

Бойовики не дозволили спеціалістам обстежити міст у Станиці Луганській

17:43

Майбутній генеральній прокурор вважає «наїзд» Зеленського і Баканова на «ArcelorMittal Кривий Ріг» законним «абсолютно»

16:48

Брат представника Зеленського в Раді теж буде в Раді

15:49

Денісова каже, що «домовленості про повернення українських моряків вже досягнуто». Безсмертний закликав «зняти рожеві окуляри»

14:31

Перерахунок голосів підтвердив поразку брата Медведчука

13:20

В уряді підтверджують: ОПУЗ просить внести подання на звільнення Кличка

13:11

Глава ОПУЗу Богдан вже просить Кабмін звільнити Кличка з посади глави КМДА

Конституційний суд оприлюднив рішення про незаконність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення

«Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів», – говориться в рішенні КСУ.


Наводимо текст заяви Конституційного суду:

«27.02.2019

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).

Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 368-2 Кодексу.

У своєму Рішенні Конституційний Суд підкреслив, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України.

За приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

Конституційний Суд України вважає, що дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини. Так, стаття 368-2 Кодексу передбачає, зокрема, застосування такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк. Крім того, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого названою статтею Кодексу, можуть бути застосовані, зокрема, такі запобіжні заходи, як домашній арешт та тримання під вартою, що пов’язані з обмеженням волі.

«Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України», – йдеться у Рішенні Суду.

У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

Конституційний Суд України зауважує, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовані так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У Рішенні Суду зазначається, що суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину є також те, що в його основу покладено непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі. Така вразлива законодавча конструкція статті 368-2 Кодексу уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття. Відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність згідно зі статтею 368-2 Кодексу може розглядатися як доказ незаконності набуття у власність активів, а дії їх власника – кваліфікуватися як незаконне збагачення. Водночас відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність не означає підтвердження незаконності цих підстав, а отже, й доведеності вини особи у незаконному збагаченні. Таким чином, законодавче визначення такого злочину, як незаконне збагачення, дає змогу обґрунтовувати обвинувачення особи у незаконному збагаченні на припущеннях навіть тоді, коли йдеться про особу, яка законно набула у власність певні активи.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України підкреслює, що поєднання в диспозиції статті 368-2 Кодексу матеріальних та процесуальних приписів є неприйнятним та неприпустимим з огляду на те, що регламентація процесу доказування в кримінальному провадженні належить виключно до сфери кримінального процесуального законодавства. Процесуальні юридичні приписи (підтвердження чи непідтвердження доказами, доведеність чи недоведеність певного факту) не можуть бути складовою юридичної норми, яка передбачає кримінальну відповідальність, оскільки вони пов’язані не з діянням суб’єкта злочину, а з процесуальною діяльністю посадових осіб уповноважених державних органів.

Конституційний Суд України вважає, що вимога «раціонального пояснення» чи «раціонального обґрунтування» невідповідності між вартістю активів, набутих у власність особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та задекларованими нею законними доходами може бути встановлена законом як вимога підтвердження доброчесності посадової особи та як превентивний засіб у боротьбі з корупцією. Однак, з огляду на положення статті 62 Конституції України, така вимога не може встановлюватися законом як обов’язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження. Разом з тим, обов’язок доведення вини посадової особи у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення, має покладатися законом лише на державні органи, уповноважені процесуальним законом.

Конституційний Суд України наголошує, що протидія корупції в Україні є завданням виняткового суспільного та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері. Водночас при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення, треба обов’язково враховувати конституційні положення, якими встановлено принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їх гарантії.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що такий підхід до криміналізації незаконного збагачення передбачено Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованою Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року. Статтею 20 Конвенції встановлено, що «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення, тобто значного збільшення активів посадової особи органу публічної влади, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати». Таким чином, за вказаною конвенцією держава-учасниця розглядає можливість криміналізації незаконного збагачення «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи».

Стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу


"ОБКОМ"

Версия для печати  Версия для печати

27 Февраля 2019 19:35


 

 

Генпрокурор Луценко каже, що 31 травня врятував ціле місто. На яку нагороду він, на Вашу думку, за цей вчинок заслуговує?

Запрошення на чергове засідання РНБО України (3)

Обрання членом РНБО врятованого їм міста (13)

Дострокового присудження звання Генпрокурор-лейтенанта (11)

Повного зібрання підручників юридичного вишу (50)

Червоного диплома юриста з золотими літерами (5)

Медалі «Рятівник Третього Тисячоліття» (105)

Урочистого рукостискання від Зеленського (40)

Введите, пожалуйста, цифры с рисунка: