 |
|
|||||
|
|
АМКУ знов відтермінував годину своєї остаточної ганьби: рішення у справі про енергетичний монополізм Ахметова не прийнято Антимонопольний комітет переніс на 17 січня розгляд справи № 128-26.13/14-15, розпочатої у 2015 році за ознаками порушення ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «ДТЕК Західенерго» законодавства про захист економічної конкуренції. Про це повідомив журналіст «Наших грошей» з засідання АМКУ 18 грудня. Голова комітету Юрій Терентьєв назвав причиною для переносу необхідність розглянути нові матеріали, які були оголошені присутніми на засіданні. Після їх вивчення члени АМКУ матимуть проголосувати «за» чи «проти» проекту рішення, розробленого представниками профільного департаменту комітету і першої заступниці голови АМКУ Марії Ніжник – закрити справу проти АМКУ через відсутність ознак зловживання монопольним становищем. В ході обговорення народний депутат Вікторія Войцицька («Самопоміч») оприлюднила протокол комітетських слухань у парламенті від 8 квітня 2015 року стосовно функціонування підприємств теплової генерації України. Тоді керівник компанії «ДТЕК» Максим Тимченко (контролює понад 80% теплової електрогенерації України) повідомив, що НКРЕКП має закласти в свої розрахунки вартість вугілля від «Павлоградвугілля» з групи Ріната Ахметова у розмірі 1500 грн/т проти закладених на той момент 1100 грн. При цьому Тимченко сам акцентував увагу, що «Павлоградвугілля» тоді добувало більше половини всього вугілля, необхідного тепловій електрогенерації Україні. І якщо влада б не дозволила закласти в тариф за електроенергію вказану ДТЕКівцем ціну вугілля, то компенсувати дефіцит вугілля рахунок імпорту з Росії та ПАР не вдалося б через логістичні проблеми з доставкою (стенограма тут). Колишній член НКРЕКП Андрій Герус повідомив про ситуацію 2014 року. Тоді внаслідок відсутності вугілля на складах ДТЕК «переді мною як членом НКРЕКП був вибір – або віялові відключення електроенергії по всій країні, або імпорт з Росії». Таку ситуацію Герус характеризував як вплив на рішення НКРЕКП. Також Герус відмітив, що НКРЕКП приймає регуляторні рішення на підставі фактичних даних, які отримує від учасників ринку. Відтак дані від компанії, що контролює майже весь видобуток енерговугілля та теплову електрогенерацію, мають значний вплив на рішення регулятора. У свою чергу Ніжнік повідомила, про відсутність ознак зловживання монопольним становищем з боку ДТЕК, оскільки його діяльність контролюється НКРЕКП і Міненерговугілля, які у свою чергу не повідомляли про вплив з боку ДТЕК Присутні на засіданні представники НКРЕКП підтвердили, що у них відсутні дані про вплив ДТЕК на рішенні регулятора. А представники ДТЕК повідомили про відсутність офіційних претензій з боку НКРЕКП щодо цінових заявок групи. Разом з тим, представники НКРЕКП дозволили собі нагадати, що у 2015 році представники ДТЕК намагались вплинути на рішення регулятора і у них була можливість вплинути на структуру ціни електроенергії за рахунок умовно-постійної складової. Саме тому НКРЕКП і звернулось в АМКУ аби убезпечитись від можливих маніпуляцій з боку ДТЕК. Однак в ході засідання представник НКРЕКП відмовився вголос уточнити претензії. При цьому сам текст заяви НКРЕКП 2015 року у комісії не надали на запит представника «Наших грошей», також його відмовились надати в АМКУ, мотивувавши це накладенням на заяву грифу «Для службового користування». Аналогічний гриф «ДСП» було накладено і на заяву держкомпанії «Укренерго», яка у 2015 році була другим заявником щодо ДТЕКу. Однак компанія надала «Нашим грошам» текст заяви, у якій йшлось про ознаки впливу ДТЕКу на ситуацію з запасами вугілля та відключенням енергоблоків від роботи, що створювало передумови для віялових відключень. Народний депутат Артур Мартовицький («Оппозиційний блок»), який раніше очолював ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», на засіданні АМКУ серед іншого повідомив про відсутність ознак монополії ДТЕКу. А також нагадав представникам комітету, що вони не займаються монополією на ринку авіаперевезень (тут найбільшим перевізником є компанія МАУ Ігоря Коломойського – «НГ») чи «Нафтогазу України», чи «Укрзалізниці». Розслідування АМКУ по ДТЕКу почалось у 2015 році, коли НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, колишній працівник ICU і «Рошен». Тоді президент Петро Порошенко заявляв про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк. Після початку справи АМКУ, НКРЕКП у 2016 році прийняла формулу «Роттердам+», яку від АМКУ погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв. Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації». Натомість ICU і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод по боргам «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 мільярди гривень. Справу почали публічно слухати в АМКУ у листопаді 2018 року. ДИВ. ТАКОЖ: Cорвано заседание АМКУ, посвященное рассмотрению дела о монополии «ДТЭК» Ахметова Голова АМКУ зізнався: справа про монополізм ДТЕКу Ахметова провалена О новых клоунах и вечных олигархах
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|