|
|
«Омбудменше» № 2 вынесли приговор: «7 лет стагнации» Сегодня в Киеве обсуждали «деятельность» так называемой Уполномоченной по правам человека Нины Карпачевой, более известной гражданам Украины как «номер два» в списке Януковича. Пресс-релиз, поступивший в «Обком» по этому поводу, мы и предлагаем ниже: «Український омбудсман: 7 років стагнації Учасники круглого столу, який відбувся 15 грудня в агенції УКРІНФОРМ впевнені, що присутність у законодавчому полі країни інституту омбудсмана не є гарантією того, що в цій країні дотримуються прав людини. І тому є численні підтвердження, зокрема, свідчення постраждалих від бездіяльності Уповноваженого: Людмили Щербини, Валентини Качаненко, Лариси Іванової, Василя Колесникова. Ініціювала обговорення цієї проблеми науково – дослідна фундація «Антикорупційний комітет «Межа».
У нашій країні інститут омбудсмана існує понад 7 років. Дослідження, яке нещодавно провели об'єктивні експерти, показало, що інститут українського омбудсмана є більш закритим, ніж два інших державних інститути: ЦВК і Рахункова Палата. Наближення конституційної реформи також є серйозним аргументом для оцінки діяльності українського омбудсмана з метою її корекції. Оскільки закритість будь-якого державного інституту є основною умовою для проростання корупції, фундація «Антикорупційний комітет «Межа» вважає проведення експертного круглого столу для попередньої оцінки діяльності Уповноваженого з прав людини в Україні нагальною потребою сьогодення. В роботі круглого столу брали участь відомі громадські діячі, іноземні дипломати і юристи, зокрема: Тарас Клименко – голова Науково-дослідної фундації «Антикорупційний комітет «Межа», кандидат історичних наук; Семен Глузман – голова експертної ради фундації «АКМ»; Мридула Гош – директор Східно-Європейського Інституту Розвитку; Сергій Панцир – політолог; Тетяна Яблонська - Українсько-Американське Бюро захисту прав людини; Лесь Танюк – народний депутат України. Учасники круглого столу дійшли висновку, що інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дискредитував себе через фактичну відсутність інформації - НЕПРОЗОРІСТЬ витрачання коштів, які виділяються на проведення діяльності, а також ФАКТИЧНУ НЕДОСТУПНІСТЬ для пересічних громадян України. Присутні експерти вирішили звернутись до Верховної Ради України та Президента України з проханням внести корективи до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», який потребує змін в зв’язку з майбутньою політичною реформою та підвищенням статусу Верховної Ради України». СМ. ТАКЖЕ: lЖенщины, которых не мы выбираем
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку |
|