 |
|
|||||
|
|
Під вивіскою «cалон-перукарня-сауна»: спонсор партії Рабіновича-Медведчука отримав нові ліцензії на надра в Україні Державна служба геології та надр без конкурсу збільшила ліцензійні ділянки для компанії «Іст Юроуп Петролеум» російсько-українського бізнесмена Павла Фукса. Про це йдеться в проекті порядку денного засідання Комісії з питань надрокористування Державної служби геології і надр, який є в розпорядженні Економічної правди. Відповідно до документу, 30 серпня згадана комісія ухвалила близько десяти рішень, в тому числі надала спеціальні дозволи на користування надрами низці компаній. Крім іншого, як зазначається в документі, «спеціальні дозволи на користування надрами відповідно до підпункту другого пункту 8 Порядку отримало ТОВ «Іст Юроуп Петролеум». Йдеться про Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами. Другий підпункт 8 пункту Порядку означає, що компанія Павла Фукса отримала дозвіл на розширення до 50% раніше наданих їй у користування ділянок надр. Процедура розширення ділянок конкурсу не передбачає. Комісія Держгеонадр надала дозволи на розширення таких об'єктів: Клюшниківська, Боярсько-Чапаївська, Дружинінська, Майорівська, Південно-Свистунківська площі (усі - Полтавська область). Крім цього, Комісія Держгеонадр повинна була внести зміни до дозволу на користування ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» ділянкою на Фльорівсько-Ювілейній площі, відповідно до проекту порядку денного. Про які саме зміни йдеться, невідомо. В Держгеонадрах наразі поки що не відповіли на питання ЕП щодо надання дозволів ТОВ «Іст Юроуп Петролеум». Раніше також стало відомо, що ще одна фірма, яку пов'язують з Павлом Фуксом — ТОВ «Прайс-Компані»— отримала дозвіл на розробку газових родовищ на Харківщині. Так, 30 серпня депутати Харківської облради погодили ТОВ «Наєр Компані» та ТОВ «Прайс Компані» надання надр у користування з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням нафти, газу природного, конденсату. ТОВ «Наєр Компані» отримала надра у користування на території Мажарівської площі, а ТОВ «Прайс Компані» отримали надра на території Філенківсько-Черняхівської площі. Питання з’явилося на порядку денному облради за день до засідання. В липні 2018 року Полтавська облрада видала спецдозволи на видобування вуглеводнів уже згадуваному ТОВ «Іст Юроуп Петролеум». «Іст Юроуп Петролеум» було створена на базі іншої скандальної компанії «Голден Деррік». У 2011 році цій компанії на позаконкурсній основі було видано більше двох десятків спеціальних дозволів на користування надрами. Компанію пов'язували з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким, колишнім очільником Мінагрополітики Миколою Присяжнюком та Олександром Януковичем. Після зміни влади у 2014 році компанію позбавили спецдозволів. Проте, у 2016-2017 роках після понад двох років судових розглядів компанія «Голден Деррік» повернула собі право на розробку українських газових родовищ, а через деякий час більшість цих ліцензій опинились у розпорядженні «Іст Юроуп Петролеум» Фукса. Вчора журналіст Дмитро Гнап повідомляв, що «Іст Юроуп Петролеум», яка є найбільшою за газовими запасами компанією, зареєстрована «в обшарпаній будівлі на околицях Києва» (де розміщені якісь «салон-перукарня» та сауна) і представники компанії там відсутні. ТОВ «Прайс-Компані» було створене менш ніж рік тому й записане на Сергія Войцеховського, проте як ЕП уже раніше писала, ця фірма так само пов'язана з Фуксом. Павло Фукс – бізнесмен, який народився у Харкові, потім перебрався до Москви, де прожив тривалий час і заробив капітал. За його словами, він відмовився від російського громадянства, а у 2015 році отримав новий український паспорт. Фукса помічали на зустрічах з першим заступником фракції БПП Ігорем Кононенком, давнім бізнес-партнером президента Петра Порошенка, а також з нардепом БПП Олександром Грановським, якого ЗМІ називають куратором за судовою владою від Адміністрації президента. Також Фукс добре знайомий з мером Києва Віталієм Кличком і мером Харкова Геннадієм Кернесом. ДИВ. ТАКОЖ: Це витівки Фукса і його «любих друзів»
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|