 |
|
|||||
|
|
ВАШЕ ПРАВО Свідкам – адвокатів!
Не секрет, що українське законодавство взагалі (і кримінально-процесуальне зокрема) надає чиновнику (забув зазначити – недобросовісному, нехорошому чиновнику) масу можливостей мордувати співгромадян. Наприклад слідчий (прокуратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції чи СБУ) може викликати будь-якого громадянина для допиту у якості свідка. Для виклику слідству достатньо даних, що певній особі відомі обставини, які відносяться до справи. Особа, викликана як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі. Фактично, слідство має можливість викликати будь-яку людину на свій розсуд хоч кожного дня і допитувати скільки вважає за потрібне. Наявність у громадянина власного професійного та приватного життя жодним чином не впливає на його обов’язок з’явитися і дати свідчення або просто просидіти цілий день в коридорі, чекаючи слідчого, який саме в цей день затримався у керівництва. Якщо свідок не з'явиться без поважних причин, до нього може бути застосовано привід через органи внутрішніх справ. За злісне ухилення від явки свідка можна притягнути до адміністративної відповідальності. За відмову давати свідчення і за свідчення завідомо неправдиві відповідальність передбачено вже кримінальну. Вищенаведені норми не несуть у собі жодних проблем у разі, якщо слідчий є добросовісним. Такий слідчий не стане викликати всіх підряд, а тільки тих, чиї свідчення дійсно мають значення для справи. Добросовісний слідчий не стане мучити свідка кілька годин, а коротко поставить йому важливі для встановлення істини у справі питання, після чого точно занесе відповіді до протоколу. Однак нерідко трапляються слідчі (і навіть цілі слідчі групи) зовсім іншого ґатунку. Такі, що викликають людей кілька днів підряд і мордують їх їм одним зрозумілими запитаннями по кілька годин на день. Причині можуть бути різні. І непрофесійність, і бажання продемонструвати якусь діяльність за відсутності реальних успіхів розслідування. Не можна виключати і таку причину як певне покарання свідка за якісь його неправильні дії (неправильні з точки зору слідства чи тих, хто має на слідство вплив). Поширеним «тактичним прийомом» українських слідчих є допити у якості свідка потенційного обвинуваченого. Справа в тому, що свідок зобов’язаний давати показання, а обвинувачений – ні. От і тримають людину у свідках практично до завершення слідства, після чого пред’являють обвинувачення і, після виконання необхідних формальностей, направляють справу до суду. Саме тому дуже дивно, що серед багатьох питань, які постали у пресі у зв’язку з допитом Лещенка, відсутнє одне просте, однак дуже важливе і актуальне питання. А чому свідок Лещенко спілкувався зі слідчими один? Адже він, як і кожна людина, має конституційне право на правову допомогу! Питання участі адвоката у допиті свідка в українських реаліях залишається відкритим. У більшості випадків слідчі не надають можливості свідкам запрошувати для участі у допитах адвокатів, мотивуючи свою відмову відсутністю відповідних норм у Кримінально-процесуальному кодексі. Однак кодекс не містить і заборони свідкам отримувати правову допомогу. Кримінально-процесуальний кодекс лише вимагає, щоб свідок допитувався окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий зобов’язується вжити заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Жодних перепон участі у допиті адвоката, запрошеного свідком, Кримінально-процесуальний кодекс не містить. В той же час стаття 59 Конституції (надає кожному право на правову допомогу) є нормою прямої дії. Отже, законних підстав не допускати адвокатів до участі у допитах свідків слідчі не мають. Інша справа, що самі свідки не досить часто запрошують адвокатів і не наполягають на їх присутності під час допиту. То може, свідки правової допомоги не потребують? Навпаки, дуже потребують. Той же Лещенко повідомив журналістам про необхідність консультацій з юристами щодо відповідальності за розголошення таємниці слідства. Звичайно, така консультація була необхідна журналісту вже в ході самого допиту. Тому слід визнати, що конституційне право пана Лещенка на правову допомогу фактично вже є порушеним! Зазначу, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу (стаття 69-1) свідок має права, які мають захищатися. Оскільки права свідка багатьом громадянам невідомі, а свідком у будь-який час може стати кожен з нас, наведу права повністю. Отже, свідок має право: 1) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; 2) заявляти відвід перекладачу; 3) знати у зв'язку з чим і у якій справі він допитується; 4) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту; 5) користуватися нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті; 6) відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів; 7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження; 8) подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого; 9) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань. У разі наявності відповідних підстав свідок має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом. Реалізація зазначених прав може скласти певну проблему для необізнаної у юриспруденції людини. Тому адвокат свідку конче потрібен. Причому потрібен безпосередньо на допиті, де свідок має вирішувати мовчати йому чи говорити, власноручно викладати свої показання чи довірити їх запис слідчому. Саме тому давно час почати боротьбу за реалізацію конституційного права свідків на правову допомогу, тобто за право свідків запрошувати адвокатів для участі у допитах. Ігор ГОЛОВАНЬ, адвокат, кандидат юридичних наук
|
|
Можна по-різному оцінювати дії Генеральної прокуратури України щодо журналіста «Української правди» Сергія Лещенка. Одні називають виклики і допити журналіста переслідуванням, інші конструктивною співпрацею. Однак, у всякому разі, мало кому прийде в голову думка, що від семигодинного допиту (хоч і у якості свідка) журналіст авторитетного інтернет-видання отримав задоволення.
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|